• 

Інвентаризація господарських засобів

Деталі

Категорія: Лекція №4

Перегляди: 3331

1. 1.     Мета і завдання інвентаризації

Первинна документація не завжди може охопити всі господарські явища в момент їх здійснення (природні втрати, викликані усушкою, утрускою, використовуванням при зберіганні, транспортуванні, відпуску, стихійні лиха, невідповідність фактичних даних обліку через помилки, розкрадання, псування, зловживання тощо). У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік перелічені явища і процеси. Цього досягають за допомогою інвентаризації. 

      Інвентаризація – це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов'язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, врегулювання виявлених різниць та відображення результатів інвентаризації обліку. Інвентаризації підлягає все майно підприємства,  включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на  реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Нормативними актами, що регулюють проведення інвентаризації є.

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р.
2. “Інструкція по інвентаризації  основних засобів нематеріальних активів,  товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів,  документів та розрахунків” № 69 від 11 серпня 1994 р.;
3. “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування), матеріальних цінностей” № 116 від 22 січня 1996 р.;

Інвентаризація проводиться шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Слід розрізняти інвентаризацію як елемент методу бухгалтерського обліку і як технічний прийом перевірки даних бухгалтерського обліку.

Основними завданнями інвентаризації є :

• виявлення фактичної наявності господарських засобів, зокрема матеріальних цінностей у натурі;
• встановлення лишку або нестачі цінностей і їх регулювання та відображення в обліку;
• виявлення товарно-матеріальних цінностей, які втратили свою первісну якість, застаріли і не використовуються;
• перевірка дотримання умов і порядку зберігання господарських засобів;
• перевірка достовірності й реальності вартості зарахованих на баланс активів і пасивів підприємства.

 

1. 2.     Види інвентаризації

За повнотою охоплення перевіркою засобів, коштів і розрахунків, інвентаризацію поділяють на повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всіх засобів та джерел підприємства. Часткова інвентаризація охоплює визначену частину засобів і джерел, наприклад, наявність грошей у касі, готової продукції на складі, незавершеного виробництва тощо. Повна інвентаризація, звісно, дає широку інформацію, проте не завжди доцільна через свою трудомісткість.

Залежно від характеру інвентаризацію поділяють на планову і позапланову. Планова інвентаризація здійснюється за раніше складеним планом відповідно до розробленого і затвердженого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Позапланову інвентаризацію проводять за розпорядженням керівника підприємства, на вимогу слідчих або контролюючих органів, у разі ревізії або зміни матеріально відповідальних осіб. Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб щодо своєчасного оприбуткування й списання матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням.

Порядок і терміни проведення інвентаризації на підприємствах, в організаціях і установах регламентуються статтею 10 ("Інвентаризація активів і зобов'язань") Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV, Порядком надання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419, та Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1999 р. № 69.

Відповідно до цих нормативних актів об'єкти і терміни проведення інвентаризації визначає власник (керівник) підприємства, крім випадків, коли їх проведення обов'язкове, а саме:

• перед складанням річної фінансової звітності;
• при передачі майна державного підприємства в оренду, у разі приватизації державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;
• у випадку зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
• у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів;
• у разі пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;
• у разі ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

 

1. 3.     Порядок проведення  й оформлення інвентаризації

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядним документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядним документом керівника підприємства створюються  робочі   інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації ,ціни та первинний облік.

Робочі інвентаризаційній комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію.

До початку проведення обов'язкової інвентаризації або визначеної підприємством, установою, в присутності комісії матеріально відповідальні особи складають звіт про останні проведені операції, відображають їх у складському обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії.

Матеріально відповідальні особи дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі прибуткові і витратні документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності довірені їхньому зберіганню, знаходяться в приміщенні  складу  або інших місцях. Під час інвентаризації оприбуткування і видача матеріальних цінностей як правило не здійснюються. Також до початку інвентаризації перевіряється стан ваговимірювального господарства – точність терезів, гир, та іншого обладнання.

Наявність майна при інвентаризації визначають шляхом його обов'язкового перерахунку, переважування, обмірювання і реєстрації у інвентаризаційному описі (акті).

На час, коли інвентаризаційна комісія залишає об'єкт інвентаризації (приміщення), матеріально відповідальна  особа в присутності інвентаризаційної комісії зачиняє і  відчиняє приміщення, що інвентаризується, а голова інвентаризаційної комісії опечатує його контрольним пломбіратором, який видається йому перед початком проведення  інвентаризації.

Під час перерв у роботі комісії інвентаризаційні описи не можуть виноситись членами комісії; вони повинні зберігатися в зачиненому приміщенні в якому проводиться інвентаризація.

 Після закінчення інвентаризації описи  підписуються всіма членами комісії.

Оформлені інвентаризаційні описи комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення. Свої висновки і пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом  і подає на затвердження керівнику господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.

 

 

1. 4.     Виявлення результатів  інвентаризації і відображення їх в обліку

 

Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку. Виявлені при інвентаризації лишки матеріальних цінностей (або грошових коштів в касі) прибуткують і зараховують в доходи підприємства записом:

  

    Д-т рах. «Сировина і матеріали» (або рахунок  «Каса»)

    К-т рах. «Інші доходи»

 

   Нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, незалежно від причин виникнення, оформляється записом:

 

    Д-т субрах. «Нестачі і втрати від псування цінностей»

    К-т рах «Сировина і матеріали»

 

   На вартість нестачі ТМЦ ,що підлягають відшкодуванню винними особами, в бухгалтерському обліку роблять запис:

 

     Д-т рах «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

     К-т рах «Відшкодування раніше отриманих активів»

 

 При цьому слід мати на увазі, що розмір збитку, нанесеного господарству внаслідок нестач і псування матеріальних цінностей. що підлягають відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116 (з наступними змінами і доповненнями). Згідно з цим Порядком розмір збитку визначається за балансовою вартістю цінностей з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначаються Держкомстатом

України, відповідного  розміру податку на додану вартість та акцизного збору (по підакцизних  товарах)

   Сума відшкодованого збитку оформляється записом:

 

     Д-т рах. «Каса»

     К-т рах  «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

 

З відшкодованої суми покриваються збитки господарства по нестачах і псуванню цінностей, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету.

Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки  пересортиці, тобто лишків одних і нестачі інших матеріальних цінностей, як результат заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця  виникла в однієї і тієї ж матеріально-відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевищить вартість лишку, то різниця у вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю. Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-ти денний строк, після чого показники приводяться в повну відповідність з фактичною наявністю господарських засобів й стану розрахункових відносин.