Характеристика Журнал-головної форми
Журнал-головна форма – комбінована форма обліку. Вона є варіантом меморіально-ордерної форми обліку. Журнал-головна форма розвинулась на початку ХІХ ст. і потім знайшла велике розповсюдження. Особливістю цієї форми є те, що всі операції у синтетичному обліку відображені в одному реєстрі – Журнал-головній книзі. У ній поєднано хронологічний запис (Журнал) із систематичним (головна книга). У Журнал-головній книзі ліва частина призначена для хронологічних записів, а права частина використовується для систематизації записів по синтетичних рахунках. Кожному синтетичному рахунку відводяться дві графи для запису оборотів по дебіту і кредиту. Журнал-головна книга відкривається записами у першому рядку по всіх рахунках станом на 1 січня. Сума балансу, яка відповідає загальному підсумку окремо дебетових і кредитових залишків записується у колонці “Сума обороту”. Потім відображаються всі операції за місяць. В кінці місяця підраховують підсумки і визначають залишки на 1 число наступного місяця. Наявність в одному реєстрі систематичних і хронологічних записів звільняє від необхідності складання оборотної відомості по синтетичних рахунках. Складається лише оборотна відомість по аналітичних рахунках.
Перевагою Журнал-головної форми бухгалтерського обліку є простота і наочність записів синтетичного обліку.
Основним недоліком такої форми обліку є те, що Журнал-головною книгою незручно користуватися при великій кількості синтетичних рахунків, а також для неї притаманні всі недоліки меморіально-ордерної форми обліку.